Соціум формує дітей.
Чи замислюємося ми, дорослі, над таким близьким і до болі рідним кожному з нас поняттям, як «дитинство»? Його сутністю, цінностями? Так, можемо констатувати, що всі ми родом із Країни дитинства і водночас замислитися, чи взяли із неї те, що потрібно для дорослого життя. І що ми, дорослі, сьогодні — на початку XXI століття — можемо зробити для дитинства як соціокультурної категорії.
Що ж таке дитинство? Словникові та психологічні джерела визначають його як етап розвитку людини, що передує дорослості; характеризується інтенсивним розвитком організму та формуванням вищих психічних функцій (мови, мовлення, мислення, пам`яті, уваги тощо).Дитинство — це період життя людини, в якому закладаються основи особистісної активності та особистісні властивості, цінності, що визначають якості майбутнього життя; це такий життєвий досвід, коли особа, і як людина, і як особистість, найменше захищена від соціального, психологічного і фізіологічного насильства (Р.Овчарова); це період оволодіння морально-етичними нормами подальшого життя, життя в дорослому віці.Відтак саме цей дитячий вік ми, дорослі, маємо зрозуміти, відчувши себе хоч на деякий час дитиною, з її способом мислення та життя, щоб уміти виховувати і навчати з усією дорослою мудрістю. Мудрість влади педагога чи батьків над дитиною, за словами В. Сухомлинського, — це безмежна можливість зрозуміти дитину, її світобачення. «Маючи доступ до казкового палацу, ім`я якому Дитинство, — пише В. Сухомлинський,— я завжди вважав за конче потрібне стати певною мірою дитиною. Тільки за такої умови діти не дивитимуться на вас, як на людину, що випадково проникла за брами їхнього казкового світу, як на вартового, що охороняє цей світ і якому байдуже, що робиться там, усередині цього світу».
Що ж таке дитинство? Словникові та психологічні джерела визначають його як етап розвитку людини, що передує дорослості; характеризується інтенсивним розвитком організму та формуванням вищих психічних функцій (мови, мовлення, мислення, пам`яті, уваги тощо).Дитинство — це період життя людини, в якому закладаються основи особистісної активності та особистісні властивості, цінності, що визначають якості майбутнього життя; це такий життєвий досвід, коли особа, і як людина, і як особистість, найменше захищена від соціального, психологічного і фізіологічного насильства (Р.Овчарова); це період оволодіння морально-етичними нормами подальшого життя, життя в дорослому віці.Відтак саме цей дитячий вік ми, дорослі, маємо зрозуміти, відчувши себе хоч на деякий час дитиною, з її способом мислення та життя, щоб уміти виховувати і навчати з усією дорослою мудрістю. Мудрість влади педагога чи батьків над дитиною, за словами В. Сухомлинського, — це безмежна можливість зрозуміти дитину, її світобачення. «Маючи доступ до казкового палацу, ім`я якому Дитинство, — пише В. Сухомлинський,— я завжди вважав за конче потрібне стати певною мірою дитиною. Тільки за такої умови діти не дивитимуться на вас, як на людину, що випадково проникла за брами їхнього казкового світу, як на вартового, що охороняє цей світ і якому байдуже, що робиться там, усередині цього світу».
Комментариев нет:
Отправить комментарий